Пам’ятаю як у сні
Я літав ночами,
Було двадцять літ мені,
Зникло це з роками.
Руки крила то мої
Не шуміть старались,
Щоб співали солов’ї
Й мене не лякались.
З висоти польоту я
Милувавсь красою
Краю, де живе рідня
Разом ізі мною.
Блідий місяць освітив
У садках хатини,
В них ніхто вже не світив
У нічні години.
Мене вразила пітьма,
Зіроньки на небі
Й кольорів ніде нема,
Сірість у потребі.
Все заснуло й вітер спить
Десь в кущах калини,
Мені ж спати не кортить
Саме в ці хвилини.
Не забуду ночі ті
Як літав мов птиця,
Було вперше це в житті
Й пригадать годиться.
Нині у поважний вік
Я вже не літаю,
Бо важких думок потік
В голові тримаю.
15.07.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742124
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.07.2017
автор: Георгій Грищенко