Здавалось, батьки будуть вічні,
Ну, як же на світі без них?
Вдивляюся в рідні обличчя,
Яких вже немає в живих...
Цю мить, де батьки біля дому,
Світлина стара береже,
Все рідне, до болю знайоме,
Тепер вже для мене чуже...
Батьківського дому немає,
Навіщо продав його брат?
В чужому дворі визріває
Татусин в'юнкий виноград,
Під вікнами груша розлога,
Сімейний наш стіл у тіні,
Немає в минуле дороги,
Нема на подвір'ї рідні...
Батьки на воротах чекали
Дітей і онуків своїх...
І в душу навіки запали
У спогадах світлих моїх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2017
автор: LubovShemet