Зелений змій дихнув на тебе
І очманілий ти пішов
Туди куди тобі не треба,
Та робиш знову це і знов.
Зміюка це твоя горілка,
Яку ти взявся пить щодня,
Була б кохана в тебе жінка
Не набирався б як свиня.
На жаль ви з нею розвелися,
Дорослий син пішов теж геть,
На це тверезо подивися,
Чи легше жить напившись в щердь.
Покинь зеленого зміюку,
Із рідним сином помирись,
Пройшов зміїную науку
Тепер тверезим жить берись.
І буде все гаразд у тебе,
Робота, жінка і синок,
Бо жити й жити тобі треба,
Ти ж вже дістав життя урок.
06.07.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741002
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.07.2017
автор: Георгій Грищенко