Не пали минулого мости,
Бо не знаєш ти , що буде завтра.
Може доведеться ними йти
Не роздмухуй полум’я, не варто.
Поламати легко зрозумій…
Та назад уже шляху не буде .
Не губи не справджених надій,
І не слухай, що говорять люди.
То твоє життя – воно одне!
Не пускай чужої в нього думки.
Бо чужий твого не проживе,
Не ламай між рідними стосунки.
Час розставить сам усі крапки,
Тільки не повернеш вже нічого.
Не зліпить, розбиті черепки.
Не вернуть, загублені дороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2017
автор: Наталка Долинська