Кожне наше слово - дарунок від мами,
а його значимість земля нам дала.
З тих пір нерозлучні і на вік єдині:
мама і дитина, слово і земля...
Сили і завзяття - це більше від тата,
господар умілий, всьому нас навчав,
його пам"ятають родина і хата,
за ним у зажурі і двір сумував.
Мудрість і уміння, звісно - від бабусі,
премудрості різні завжди вона зна.
Уміла й кмітлива мамина матуся:
і внуків, й правнуків усього навча.
Всі діти розумні від природи звісно,
та у всіх завзяття - це від дідуся,
він знав, що потрібно і завжди корисно,-
про це пам"ятає і родина вся...
Творчість і наснагу кожен власну має,
та допомагає і дружна сім"я.
Країна єднає й також помагає,
найрідніша в світі твоя і моя...
Нині стало модно знати різні мови,
знати їх потрібно у житті бува.
Та найважливіше свою знати мову,
бо це ж мова мами і на вік жива!
Безпека країни всім найважливіша,
країна плекає і нам довіря.
Мова українська, вона ж найрідніша:
і серця, і душі людям звеселя.
Отож бережімо і країну, й мову,
від них ми путівки беремо в життя,
довіряймо мрії і надії слову,
тоді буде легше іти в майбуття.
Й садки розуміють кожне гарне слово,
від нього і квітка швидше розквіта,
бо найкраща в світі - наша рідна мова,
українська мова, мова - золота!
Слова в ній, як птахи пливуть невловимі,
плавні її звуки, слова не складні,
мова українська, пісні солов"їні,
таких більш немає нігде на землі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740852
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2017
автор: геометрія