Ти пройшов по життю
наче смерч руйнівний .
Був коханий мій -
а насправді чужий .
Зради біль невимовно пече .
Ріже , душить серце моє .
І кричати немає сил .
Ти зруйнував усе .
Сльози течуть самі , зливою .
Вірила , що буду щасливою .
То було навіть не сном .
Більше ніж мрією .
Віддала б душу леліяну
лиш би не правда .
Марно ...
Ти по життю пройшов .
Втратив , а не знайшов !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2017
автор: БЕЗ