Озноб , лютий холод
поселився на повіках .
Трясеться мов листок
перелякане серце .
Жорстокість у очі сміється .
Морем шумить клубок
ниток - думок , навколо
в 'ється .
Розчарування із сумом
за руки береться .
У душі завиває вітер самотності ,
шаленим табуном по квітах несеться .
Струна , що коханням була - рветься .
І лунає лиш тишина .
І небо не обізветься .
Лютий холод скрегоче ,
перелякане серце трясеться ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2017
автор: БЕЗ