[i]Квіточками небо устелене,
Поле одвічних бажань
( Любить - не любить,
Вдарить - не вдарить,
Життя ж бо мисливець ще той)
Щастячко чиєсь лиш марення,
Хто ми тут серед страждань ?
Злетів - поривів невдалих конструкцій
Світу сліпого, авжеж...
Чую як закипає Везувій
Від людських пороків - пожеж.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740209
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.07.2017
автор: Мандрівник