(роки навчанні: 1919 – 1927)
У гімназії стрийській учився Степан –
Жив у бабці і діда в той час.
Сам собі був з дитячих років отаман.
З плином літ в нім цей вогник не згас.
Пласти знань здобував, дух, як сталь, гартував.
Спів любив і зі спортом дружив.
Хворобливі суглоби щодня тренував
І зі совістю в злагоді жив.
Пластуном був, читав, у походи ходив,
Ріднокраю минуле вивчав.
Стержень нації, волі у собі гострив,
Готувався до визначних справ.
«Луг», «Основа», «Просвіта», «Сільський господар», «Сокіл» - в цих товариствах він був.
Мав до різних занять неабиякий дар,
Повнив справами кожну добу.
Хоч за зростом малий – слід великий робив,
Бо Вкраїну дієво любив.
Де гімназія та, до якої ходив.
На граніті у бронзі застив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)