Юрась. ©


Юрась,  коли  йому  вже  стало
Років  за  тридцять  й  геть  промчало
Юнацтва  легкого  буття.
Вирішив  ніжні  почуття,
Що  у  душі  десь  виникали
Й  гормони,  що  в  крові  блукали
Пристроїти  комусь  за  так.
Щоб  все  було  так  надурняк  -
Без  головних  болей,  турботи.
Поменше,  щоб  було  роботи
Й  грошей  поменше  витрачати.
Щоб  ні  про  що  собі  не  дбати.
А  жіночку  собі  знайти.
Щоб  з  нею  іноді  туди  й  сюди…
Ну,  сексом  якби  позайматись.
Ні,  Боже  збав,  щоб  не  кохатись,
А  так  –  отримати  своє…

Поміркував  Юрась  потроху.
Ні,  вибрати  якусь  панчоху,
Що  вік  вже  має  як  він  сам
Й  дарує  мрії  небесам
Якось  не  зручно.  Бо  проблеми
Й  складні  життєві  теореми
Доводити  Юрась  не  хтів.
Тому  він  так  собі  рішив,
Що  треба  жіночка  вже  старша.
І  щоб  вона  таки  багатша
За  Юрася  собі  була.
І  щоб  красою  враз  могла
Увагу  швидко  привертати.
Щоб  вміла  ніжненько  кохати,
Щоб  вся  ефектною  була.

На  сайті  в  рубриці  «Знайомства»
Зустрів  він  все  –  і  недоумство
Жінок,  що  так  і  не  змогли
Життя  збагнути  й  все  брели
Омріяні  чимсь  дивовижним.
Зустрів  і  тих,  що  справді  ніжним
Й  глибоким  почуттям  могли
Враз  здивувати.  Й  тих,  що  сни  
За  копійчину  продавали.
Були  і  ті,  що  все  ж  бажали
На  сайті  доленьку  знайти.
Юрась  зрадів,  що  навіть  йти
Йому  нікуди  не  потрібно.
Сиди  і  всім  одне  дослівно
Листами  в  вірті  розсилай.
А  потім  відповідь  чекай.
«Швидко  пристроюсь  я  на  диво»,  -
Мовив  Юрась  і  враз  сміливо
На  полювання  почвалав.
Писав,  чекав,  знову  писав
І  на  побачення  приходив.
Час  швидко  плинув.  Не  знаходив
Юрась,  що  в  мріях  малював…

Аж  ось  нарешті,  наче  та  –
Струнка,  вродлива  і  проста.
Без  закидонів,  не  манірна,
Розумна,  в  прагненнях  помірна.
Квартиру  має,  добрі  статки.
Юрась  одразу  всі  нотатки
І  цілий  список  із  жінок  
Порвав.  І  ось  собі  вінок
З  лавра  листків  одяг  святково.
І  малював  так  кольорово
Майбутність  і  своє  життя.
Був  певен  –  ніжні  почуття
Тут  будуть  враз  обов’язково.
Але  завчасно,  достроково
Мрії  реальністю  були.
Коли  нарешті  поряд  йшли
Юрась  і  Муза  з  інтернету,
Він  не  чекав  того  сюжету,
Що  Музі  він  не  до  смаку.
І  довго  він  ще  дійсність  ту
Не  розумів  з  відчаєм  в  серці.
Відбилося  в  житті  –  люстерці
Прагнення  з  хитрістю  за  так
Пристроїтися  надурняк.  
©
22.01.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739136
Рубрика:
дата надходження 24.06.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко