Здається, тільки вчора золотий
Останній дзвоник в школі пролунав.
Здається, тільки вчора випускний
До ранку в срібнім вальсі нас кружляв.
Мов тополиний пух, летять роки.
Дорога різна в кожного у нас.
Та де б не були, як оті пташки
Злітаємось до школи в рідний клас.
Як помужніли ми, як виросли усі.
Вже важко кожного пізнати з нас.
Та веселимось всі ми від душі,
Кружляє нас шкільний чарівний вальс.
Я знову в очі дивлюся твої,
І слова вимовить не можу знов,
Ніяк не згасне у душі моїй
Ота шкільна невимовна любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2017
автор: Володимир Бабієнко