Заслуга
(Сонет)
Як фізвправами недугу
наполегливо долаю,
так і зверхню мову другу
із ужитку витискаю.
Рідним полем, долом, лугом
по-синівськи походжаю.
Вже ніякий я не флюгер,
що за вітром повертає.
Милозвучну рідну мову
залюбки тепер вживаю.
Як і ти, правічний Львове,
українську гідність маю.
Що імперія сконає,
наша буде в тім заслуга.
––––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738667
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.06.2017
автор: Анатолій Загравенко