Пісня, згенерована мною за допомогою ШІ, на цей вірш
https://www.youtube.com/watch?v=CksQLpzSb-c
Летять невблаганно літа без упину,
Лишаючи спогадів світле панно.
Але зупинити їх лет неможливо,
Назад повернути також не дано.
А я попри все їх невпинно благаю
На мить зачекати, так швидко не йти!
А краще до рідного, милого краю,
В далеке дитинство мене віднести.
Умить опинюся в омріяній казці,
Де квітнуть духмяно сади навесні.
У рідній, завіяній вітром, сторонці,
Де батьківські в часі згубились сліди.
Зустріне бабуся мене біля ґанку
І знов приголубить, як в давні часи.
А я пробіжусь, як колись, на світанку
Босоніж по ще прохолодній росі́.
Усі обійду заповітні стежинки,
Що змійкою в'ються в зелених гаях.
А зорі із місяцем разом в обнімку
Осяють яскраво торований шлях.
18. 06. 2017 Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2017
автор: laura1