Я буду Вас цілувати
Спогадом.
Я буду Вас обнімати
Холодом.
Я буду з Вами колись
До ніколи.
Милий. Озвись. Озернись.
Ніч постоли
Кинула в річку. Втопила
Не плачу.
Ткала їх з щастя.
Та їй я пробачу.
Скільки отих вечорів
Геть пропали.
Ми ті постоли їй вдвох
Вишивали.
Ось ми не разом.
Тому і кидає
Нічка постоли,
А річка впіймає.
Твоє серденько мене
Не шукає.
Будеш кохати мене?
Янгол знає.
Тільки мовчить...
І вже спатки лягає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2017
автор: Відочка Вансель