Ой дівчи́но, дівчино́нько, закохалася – мовчи
І нікому потаємних ні стежинок, ні ключів
Не показуй, не виказуй – ні тополям, ні дубам,
А тим більше придорожнім чорноротим ясенам.
Стань тихенько над водою, довгі коси розпусти,
Лиш вона єдина знає, що сказати мала ти,
Вмиєш личенько біленьке - всі тривоги одійдуть,
І не будеш сумувати, що коханий – баламут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2017
автор: Оксана Дністран