У кожного в житті є своя роль
Хто архітектор, маляр чи учитель,
Хто хліб пече,фінансовий король
Хоче мільйони зразу заробити.
Комусь водити треба кораблі
Безкрайні води підкоряти вправно,
Селянам працювати на ріллі
Із жайворонками вставати вранці-рано.
Психологів у нас в країні тьма
Але якого вибрав би для себе
Бо лікувати душі – новина
Але найнеобхідніша потреба.
Щоб всіх охочих повести туди
Де новий погляд на наш край зловити
Бо ми здорові-це уже плюси,
Наш мінус - не уміємо радіти.
Давайте заново все помічать навкруг
Осінь багряну,зиму сніжно-білу,
В тепло весни плече підставить друг
І вкриє сонцем душу задубілу.
Зануримось в безмежний океан
Зелених трав і ароматів квітів
Веселкою підніме цей бальзам
У небеса. Це головне на світі.
Хіба ми можемо оцього не любить,
Як в грудях серце може не замліти?
Ми мусимо щасливими прожить
Любімо це й навчімося радіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2017
автор: Олеся Лісова