Сьогодні мало - встати на коліна
Перед труною нашого солдата,
Скрививши на лиці вже звичну міну:
- У цій війні хіба я винувата?
Ти "просто" їдеш в рашу заробляти,
Бо не заплатять тут як там наразі...
А те що син чужий боронить хату,
Для тебе це - заїжджена вже фраза.
Не перепустиш ти її крізь серце,
Бо гроші московитів важливіші.
Хай хтось за спокій твій загине в герці,
Тобі достаток власний душу тішить.
На все у тебе сто одна причина
Щоб їхати до ворога у найми.
Той заробіток твій - таки злочинний
Хай навіть він оплачується файно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735556
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.05.2017
автор: Патара