Відкрилось раптом...
Гроза ущухла,
руйнівна й болюча,
Натомість в серці
тиха пустота.
Бажаю забуття.
Шмага колюча
І дістає живого самота.
Відчаєно хапаюсь за краплі спогадів.
І розбиваюсь на скалки...
Ще більш потужна
вибуха гроза,
О,небеса,спасіть-
волаю забуття...
Я плачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2017
автор: Вікторія Коваленко