***
О, вийміть цю шкалку
з мізильного пальця,
бо вже досягає
до серця, либонь.
Довкола розставлено
сильця та п'яльця,
приставлено стражу
до слова і скронь.
А крапелька муки -
їдюча-їдюча,
а цяточка віри -
й не вбачиш, ти ба.
Злікуйте цей біль -
хай не мучить, не мучить...
І волю урешт
відв'яжіть від стовпа.
Хай лине за вітром,
хай плине за Богом!
Хай бані розкуплені
десь унизу
лишають лиш тінь
за холодним порогом,
і може, як пам'ять -
гарячу сльозу.
І шрамик на пальці,
як мітку неволі,
лише б не кровило
й не било у дзвін...
У білому плетиві ніжних
магнолій
змагаюся день
підоймити з колін...
26.05.17 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735104
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2017
автор: Леся Геник