Я , напевне , зможу вже БЕЗ
любові жити.
Не дозволю нікому душу ранити.
І викидаю білі прапори.
Пройшло , але ще болить.
Коли ,
могла загоїти.
Вже не хочу.
Краплями по вікні
відпускаю усе.
Ізгоєм
стану для світу.
Не шукаю більше
зілля - цвіту.
Зможу вже БЕЗ.
День за світанком
воскрес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2017
автор: БЕЗ