Намалюй мені дощ, не шкоду́ючи фарб,
Щоб міські ліхтарі заглядали в калюжі
І ховали на дні своє світло мов скарб.
Щоб ішли перехожі до всього байдужі.
Перетво́рює дощ на казковий пейзаж
Цю буденність життя, цю похмуру реальність,
І захочеться вам зупини́тися аж,
Не порушити щоб клімати́чну діяльність.
Намалюй розмаї́ття плащів, парасоль,
Хай буяє життя у плакси́вій юдо́лі.
Кожен штрих і мазок хай свою́ грають роль —
Подарунок для них від примхли́вої Долі.
Перетво́рює дощ на казковий пейзаж
Цю буденність життя, цю похмуру реальність,
І захочеться вам зупини́тися аж,
Не порушити щоб клімати́чну діяльність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2017
автор: Патара