З нею ми, хоч і родина,
Досить схожа одежина,
Кажуть бджілка – трудівниця,
У нас є, прозорі крильця.
Я не буду, отакою,
Ну добрячою слугою,
У мене, гарна житуха,
Не образить, навіть муха.
Тож ужалить, добре вмію,
Налетіть, перша посмію,
Я смакую все солодке,
Пахке й добре,ледь-ледь в’язке.
Хоча мед і не збираю,
Та від нього, радість маю,
І, як бджілка, люблю квіти,
Та бояться, мене діти…..
Вірш - загадка, немов роса,
Відгадали? Це я – (Оса)
Квітень 2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2017
автор: Ніна Незламна