Присмак гіркий ,
як отрута
залишений на устах.
Засхне певне рута ,
від сліз на очах.
Холоне кава ранкова .
Куди спішиш?
Німа розмова...
Чому мовчиш..?
Ти не птах , а летиш.
Та знай ,
ніде не сховатись від себе.
Літай!
Ти насправді - втрачаєш небо ,
і губиш рай.
Та пусто у погляді , бачу.
Не хочеш ,
то і рятувати не буду.
Бери свою злоби груду
і втікай.
Це те , що умієш.
А жаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2017
автор: БЕЗ