*Ось так!*

Як  Той  ,  що  десь  там  ,  угорі
дарує  мені  ті  думки  ,
котрі  застеляють
поле  душі  ,
зумів  навчити  чути  вірші?
Їх  вдихати  з  повітрям.
Ними  бачити  світи.
Як  вівчар  і  отара  -
ми  лишень  мости
між  зірками.
Сходини  між  світлом  ,
його  обери.
Як  ,  Він  зумів  з  висоти
в  мені  любов  приректи?
Як  б'ється  тепер  у  пульсах
джерелом  вогняним  ,  незгасимим
моя  віра  ,  сильна  й  всетерпима.  
Помилки  зустрічатимуться  ще  на  шляху.
Та  немає  перед  ними  страху.
Оприділено  було  як?
Я  щаслива  є  й  буду  !
Ось  так!


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2017
автор: БЕЗ