Весна – панянка дивна у вінку,
Зеленоока, юна і примхлива,
Терпка і кисла, наче дика слива,
Та радо я стрічаю і таку.
Соромиться, мімозно тріпотить,
То проліском, то вишнею розквітне,
Довірлива, замріяно-тендітна,
Не вінчана серпанком самоти.
Стелю їй в ноги килими –
Дорогу в літо від зими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2017
автор: Оксана Дністран