Так не хотіла, аби іншу обіймав.
Як ти посмів, коли мені належиш?
Я гордістю гасила тінь уяв
І сполохи від ревнощів-пожежі.
Я шаленіла, гнівно роздирала в рик
Жадання хоч на мить відчути присмак
Твого єства. Безжально біль проник
У образі незвичнім звіроликім.
Так не хотіла віддавать палкі слова
В її уста, щоб ними ти впивався.
Натягнута напруги тятива
Порвалася під вибухи овацій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2017
автор: Оксана Дністран