Гей, говію я, говію,
А тебе не розумію.
Ти казав приходь, зігрію,
Я ж давно маю надію.
Ти приходь під ту калину,
Де шукали ми малину.
Їли ягідки червоні,
Як сиділи на осонні.
Раптом став крапати дощик,
Тарабанити у горщик.
Ти хотів поцілувати,
Вийшла з хати моя мати.
Обіцявся прийти знову,
Чи забув про ту ти мову?
Нічка в ніжнім сну полоні,
Жду, люблю, не скину броні.
02.05.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731611
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2017
автор: Валентина Ланевич