Тримай…за руку…)


А  що  дощі?
Вони  були  і  досі…
Що  змінює  наступний  з  них?  проте…
Рука  твоя  торкнулася  волосся,
заплуталась  
   у  кучерях…  пусте…

В  них  жодної  
немає  переваги.
Свіча  прощальна…  поминальна  ніч.
Тримай  мене  за  руку…  білі  маги
зливають  віск  
   на  контур  моїх  пліч.

На  крижму
перевтілень…  древнє  свято
пливе  з  туманів…  ну  а  що  дощі?
Не  обертайся.  Просто  новий  статус
на  білосніжних
     аркушах  душі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2017
автор: гостя