Знаєте, яке воно, кохання?
Це – як сонця світло і теплінь,
Зорі, чи веселка семибарвна,
Як весняний ніжний первоцвіт.
То чому ж нав’язливе й невловне? –
Серце, як в кайданах, як в тюрмі,
Забирає рівновагу й спокій,
Чом надовго залишає біль?
Наче тать, приходить непомітно,
І життям з тобою поруч йде.
В душу може поселити світло,
Крізь роки безстрашно проведе.
01.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731106
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2017
автор: Martsin Slavo