Вже заспівали солов"ї, У світі цім відносне все,
чутно: "ку-ку" зозулі, земля, події й люди,
Цінуй життя, співай пісні, та не байдуже все земне,
творець своєї долі. тобі і є, і буде.
Роки минають, ніби дні,
навколо тебе люди...
Шукай одну, знайди її,-
ту що з тобою буде.
Зроби щасливою її, На наговори незважай,
і тобі легше буде, у світі злі є люди.
співайте вдвох свої пісні, Її люби і поважай,
і щастя вам прибуде! обом вам добре буде!
До її справ, до її дій,
уважно прислухайся,
і не нав"язлово зумій,
й допомагать старайся.
До її суму і проблем, Усе буває у житті:
теж не бувай байдужий, і радісне, й болюче,
бо ж не розв"язаних дилем, знайди такі стежки й путі,
не має в світі, друже! щоб не було колюче.
В житті по-всякому бува,-
відомо всім це людям,
найкращі їй кажи слова,
вони обох остудять...
Разом пишіть книгу життя, А як замовкнуть солов"Ї,
і будьте разом всюди, й не закує зозуля...
усе роби лиш допуття Для неї ти співай пісні
і не осудять люди. і вона їх почує...
Щоб все наладилось в житті,
візьміться знов за руки,
нові відкриються путі,
зменшаться болі й муки...
Не завжди слухайте порад, Знов заспівають солов"ї,
а слухайте друг друга, й кувать зозуля буде,
і буде знову все гаразд, цінуй її, люби її,
сім"я міцніша круга... ви найрідніші люди!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2017
автор: геометрія