Чого ж ти, веснонько, злякалась,
чи продала свої стежки?..
З зимою ти і не змагалась,
й перемогла та залюбки.
А ти, небого, відступила
і на поталу віддала:
квіти й садки - не захистила,
отож зима й перемогла...
Ти ж добра, люба наша весно,
і цьогоріч твоє тепло,
все зігрівало ніби щедро,
Віру й Надію всім дало!
Ми ж тебе з радістю зустріли,
щедрість твою і красоту,-
ми споглядали й розуміли
твою весняну доброту.
ВЕЛИКДЕНЬ у теплі зустріли,
вдячно молилися Христу,
в нас появились нові сили,
стали з тобою на посту!..
Певне прийшла ти надто рано,
Любов і спокій принесла,
А відступила все ж негарно,
чи то зима реванш взяла?..
Не лиш людей ти покарала,
плаче і небо, і земля,
зима тепло усе забрала,
а ти лиш дивишся здаля...
Чи може ти вже стала злою?
А чи образилась, скажи?
Усе ж народжене весною,-
привітне й сонячне завжди.
Ми все ж надіємось сьогодні,
ти проженеш від себе зло,
повернеш дні ясні погодні,
радість і світло, і тепло!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2017
автор: геометрія