Земна присутність швидкоплинна…
Та в часі не ведем рахунок -
Так вийшло, що у нас з тобою відлік інший
І вимір почуттів…Там кожний поцілунок
Стає,окрім торкання значно більшим,
Та ми …
Сценарій розставання знову розіграєм,
Пройдемо безліччю спустошених кімнат
Оман не наших …І кому борги вертаєм?
( В нещасті цьому ти мені як брат)
Неначе відбуваю покарання марні
Коли чекаю …Обійми!..Тривожно…щемно…
Повнота…І ми - як всі боги у світі – парні,
І так – як перший раз - оновимось взаємно,
Для того, щоб цей світ нас не поглинув,
Як пил, туман , як рештки – в небуття
І Бог за нехтування дивом не відринув,
Як темних янголів – без змоги вороття.
Ніщо не владно і ніхто у ті хвилини,
Що поза часом вдвох існуєм потай ми
В своїх містах,садах,заквітчаних долинах -
Все збережу і заховаю…
до строку у молитви і у сни .
© Олена Зінченко 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2017
автор: Zinthenko Olena