Ліловий вечір зорі розсіває,
Дерева поруч дзвонять, як кришталь,
І пензликом морозко зображає
На склі казкового панно деталь.
Яскравих зір задумливії очі
Привітно й ніжно дивляться згори,
Коли в хвилини мовчазної ночі
Дрімоту заколисують вітри.
Голкастим інеєм, як білим пухом,
Укриті стовбури й гілля дерев, –
Сади, немов одягнуті у хутро,
Срібло́м яскріють в сяйві із небес.
07.01.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729513
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2017
автор: Martsin Slavo