Чудові,святкові дні...
Та пронизані холодним вітром.
Линуть молитви-пісні.
Та приглушують їх кулі свистом.
Знову піднесено,трохи віримо.
Та реальність суха і черства.
Країну розірвано- поділено.
Та воскресає душа.
Нам би прокинутися від сну страшного.
Та не проходить тьма.
Нам би радіти веснам.
Та ніяк не скінчиться зима.
Щомиті ,десь там Він серце віддає.
Та чи цінуємо те?
Чудові святкові дні...
Та звір жорстоко гуде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2017
автор: БЕЗ