За обрієм сховалось сонце,
Занурились розлоги у пітьму,
Закрила темрява віконце,
Сповитий в тишу, міцно сад заснув.
Котився місяць величаво
Посеред блискіток зіркових плес,
Холодне кришталеве сяйво
Нічних світил лилося із небес.
У темноті нічній зітхала
Крізь сон старечий, линучи, ріка,
І тихо в берегах шептала
З веселим вітром буйна осока.
Порушив тишу десь далеко
Ласкавий ніжний досконалий звук, –
Співав самотньо соловейко,
Втішав піснями чарівними слух.
Закрила темрява віконце,
Ніч огорнула землю тихим сном,
Горять сріблясто охоронці,
Посіяні на сфері чаклуном.
06.01.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729208
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2017
автор: Martsin Slavo