КОНВАЛІЯ



Зазеленів  розбуджений  теплом
Ліс,  сирістю  весняною  сповитий,
В  гущавині  незайманій  стебло  
З  перлинками  зростає  гордовито.

Огорнуте  стебло  в  широкий  лист,
Кругленькі  на  стеблі  дзвіночки  білі  
Висять,  немов  кришталики  перлин,
Тендітні,  свіжі,  запашні  і  ніжні.

Ліс  радісно  тепло  весни  стрічав,
І  щастя  розливалось  через  вінця,
Усі  найкращі  пахощі  віддав
Конвалії    –  весняній    ніжній  квітці.

Як  перший  промінь  сонця,  запальний,
Привабливий  весняний  подарунок,  –
Красиві  і  духмяні  вістуни,  
Пробудження  життя  приємний  трунок.

27.12.2012  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728521
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2017
автор: Martsin Slavo