Життя іде…

Життя  іде…  невпинно,  тихо  й  вільно,  
Це  Аріадна  мовчки  нитку  тче,
На  повні  груди  дихаєм  стабільно,
Та  час  кладе  відбиток  на  плече.

Життя  іде…  поважним,  пильним  кроком,
Біг-Бена  дзвін  лунає  крізь  віки,
Печаль  зачепить  душу  ненароком,  
Немов  безжальний  натяк  на  роки.

Життя  іде…  куди  ж  воно  прямує  –  
Стежина  долі  пролягла  крізь  небуття,
Перо  поета  тільки  порятує  
Принишклі  душі  із  неволі  забуття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728199
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.04.2017
автор: Аллочка