Дихає небо весняним теплом,
Зоряний бавиться вечір.
Нас огорнувши ласкавим крилом
Ніжно торкнає за плечі.
Ніч на поріг ледь ступає тихцем,
В річці вода не шелесне.
Місяць висить, мов на нитці кільце,
Хоче шубовснути в плесо.
Ліс задрімав, та не спить тільки сич.
Біля зозулі кружляє.
Як не любитись в цю зоряну ніч?!
Серце коханням співає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727398
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 05.04.2017
автор: Світлана Петренко