Сам не крав, скажу вам зразу,
Був простим керівником..
До вождів не мав образу,
Був в житті – не босяком.
Маю пенсію нормальну:
- Тисяч, десь до – чотирьох.
А у жінки - мінімальну,
Так що, хватить нам на двох.
Ждали все, коли на краще,
Запрацюють «Пастухи».
Люд наш славний, не ледаща,
І не зовсім «лопухи».
Та знайшлися радикали,
Чи вожді, чи чудаки,
Наші ціни підрівняли…
І не в низ, а навпаки.
І полізли ціни в гору,
Ніби яйця – Фабержє.
Обладнали справу скору,
Ми ж, остались - в негліже.
Не бажаю, вже в Європу,
Що робить там - бідняком?
Дайте ж, хоч прикрити ж-пу,
Щоб ходив – не голяком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2017
автор: Сідий