Куди зникають дивні мрії?
Чому ховаються тепер?
Я сумно опускаю вії,
Бо час усі бажання стер.
Я вже не бачу твої очі,
І не почую голос знов.
А в голові всі дні і ночі
Лунають тисячі розмов.
Я перелякано втікаю
Від пут таємних в нікуди.
Себе в безодні забуваю
І не мину тепер біди.
Сховаю в серці всі тривоги,
Забуду всі свої гріхи.
Все, як казав. Твої дороги
Скінчились у сухій траві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2017
автор: Катерина Світ