Гори димлять…
Так казково, велично.
Гори димлять…
І димлять вони вічно.
Гори димлять…
Мов небесна завіса.
Начебто сплять.
Нехай мир їм насниться.
Гори димлять..
Українські вершини
В небо летять,
Наче крила пташині.
Справжня краса –
Неповторні Карпати,
Ці чудеса
Богом дані нам мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2017
автор: Вікторія Бондаренко