Отут,де хутір є Пила,
Де ліс кругом,як море,
Не раз я бігав босяка
І бачив людське горе.
Бо "друзі" з Сходу й тут прийшли
Й господарів ламали.
Вони в них ворогів знайшли,
За те,що працювали.
На своїй батьківській землі,
На своїм власнім полі,
Назвали їх щей куркулі
Й ламали людські долі.
Знущалися,як лиш могли
Й повезли до Сибіру,
Що в таборах й снігах жили
І забували віру.
Такі були колись часи
Й тягнулися роками,
Аж поки Сталіна мозги
Й душа пішли з дітьками.
Тоді відлига всім прийшла.
Хто був живий-вертавсь додому.
Таке Хрущова голова,
Зробила добре не одному.
Лягло в історію те зло,
Нема і Берії вже ката,
Життя нове у всіх пішло
І веселіша стала хата.
І думалось,що заживем,
Всі дружно в мирі і спокою,
В Європу до людуй підем
Й збудуєм Україну нову.
Але,як бачим не дають
Сусіди нам спокійно жити.
На нас війною знову пруть
Хочуть Вкраїну підкорити.
Але,то тема вже друга,
І то,напевно,найважніша,
Бо там,на Сході йде війна
І то .гібридна,теперішня...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726011
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.03.2017
автор: Дашавський поет