Намалюю сонце над землею
І бурхливі хвилі океану;
Бухту, де Асоль співала Грею
Про любов єдину і жадану.
Намалюю золоті вітрила,
Що попутним вітерцем несуться,
Світанкове диво небосхилу,
Як стожари крізь хмаринки ллються.
Намалюю зоряну дорогу
І маяк край берега морського.
Хай усі повернуться додому,
Щоб не збились зі шляху людського.
Я візьму яскраві акварелі,
Передам щасливі почуття,
Як гуляємо ми у Едемі,
Як ми віримо у світле майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2017
автор: Вікторія Бондаренко