Легко голубіють сині небеса,
Срібно кришталиться вранішня роса,
Жовто золотіють в променях поля,
Плодом обважнілим хилиться гілля.
Стомлено рясніє плодородний сад,
Винно - соковито стигне виноград.
Чебрецево - м'яко пахне у степах,
А туман завісою стелиться в ярах.
Пишно й різнобарвно виграва квітник,
Вабить ароматами наче чарівник.
Крадькома не кваплячись літо утіка
Чистоплинно змиє слід його ріка.
Диха прохолодою стомлена земля,
Скупана дощами засина рілля.
В небі перелітні попливуть ключі
Одиноко й сумно стане уночі.
Поступово зблідне радісний пейзаж,
Осінь створить власний стильний антураж.
І барвисто - сонячні й теплі колажі
Зміняться на темні й сірі вітражі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725579
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.03.2017
автор: Світлана Воскресенська