Тріщить під ногами - не втримати подиху,
збиваються кроки й думки.
Ми стали на відстані тих один одному,
хто ледь доторкає руки.
І думалось - ґрунт, а все тоншає кригою
рівнина під кроком моїм.
І хтось не мовчить, хтось заходиться криками
й нема видно помочі їм.
А часом забудешся й хибно оступишся...
у страху природа гірка.
Бува, що не встигнеш, бува - не відкупиться
простягнута пізно рука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2017
автор: Маріанна Вдовиковська