День загине думкою бродвейною,
Що прожив його дарма, без почуттів
Лиш ходою легкою портвейною,
Знову парком обезлюдненим ходив.
Спілкувався із вербою й кленами,
Все про неї їм я розповів,
Тільки їм по – дереву, ті сповіді
й те як люто я самотністю ревів.
Й підвечірок знову тротуарами,
Поведе в насиджені місця,
Де знайомий бармен Вова,
Вислухати вміє всі слова…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2017
автор: Андрій Булакевич