Може колись і полюблю
Каву, що рідко вживаю,
Може колись заживу
Тим що щодня проживаю.
І дороги зійдуться в одну,
Всі ті, що порозплітались
І мрії повернуться знову,
Зниклі, що порозлітались.
Може я і полюблю каву,
Коли б хтось добавив кориці.
Та ніщо не смакує так
Як вода із рідної криниці.
Ніякі руки так не зігріють
Як ті, що тобі найніжніші,
І найсолодші вуста завжди
Ті що любимі і найгарніші.
Може колись я й полюблю
Каву, що так не... не моє це
Рідних завжди відчуває серце
Навряд чи я питиму каву.
P.S. Хоча, може колись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723941
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2017
автор: Оксана Бугрим