Тримай мене…
Я все іще боюсь.
На відстані джерел згортаю смуток.
Прадавні вишні квітнуть у раю.
Едемська ніч
настоює отруту
На білосніжній
Простині снігів,
На прохолодних контурах емалі.
Я друзів відділю від ворогів
На бездоганній
матриці печалі.
І - розридаюсь…
Бо лише спориш,
Цвіте спориш на східцях мого дому.
Розподіл душ. А ми з тобою лиш
Дві постаті
на лінії розлому…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2017
автор: гостя