Не варто повертатися туди,
Де був ти молодим і сильним.
Нехай не було там журби
І щастя було там під небом синім.
Там на світанку сяяла роса
І ковдрою стелилися тумани,
Там перший поцілунок і гроза,
Стискали серце і любов без тями.
Ти бережи минуле під замком
На дні душі, як скарб, як діаманти.
Ти можеш пожуритися тайком,
Але вертатися туди не варто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2017
автор: Вікторія Бондаренко