Під однією парасолькою ідемо.
І світ для нас, неначе сад Едему.
І дощ, неначе поцілунок Бога.
І стелиться нам ковдрою дорога.
Під парасолькою ми вдвох сховались.
Забули ми про все і посміхались.
Калюжі, наче дзеркальця, блищали.
А ми людей усіх не помічали.
Під однією парасолькою з тобою
Впізнала серце я, палаюче любов’ю.
Відчула я велике справжнє щастя.
Ця парасолька – яка вона прекрасна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2017
автор: Вікторія Бондаренко